Воєнний злочин – це порушення законів та звичаїв війни (порушення прав цивільного населення та військовослужбовців).

У зв’язку з збройним конфліктом на території України, прокурор Міжнародного кримінального суду у Гаазі уже закликав надсилати йому на електронну пошту наявні докази воєнних злочинів росії. 

Для доведення військового злочину можна і треба фіксувати наступне: 

  • Пошкоджені/знищені цивільні об’єкти (включаючи споруди), які не є військовими об’єктами та не можуть бути використані у військових цілях, тобто для ураження ворога. Для прикладу, такими цивільними об’єктами можуть бути: медичні заклади; медичні машини; продовольчі машини – вантажівки, що доставляють гуманітарну допомогу; церкви; мечеті; синагоги; школи; садочки;  дитбудинки; будинки культури; музеї; архітектурні пам’ятки; кладовища; вежі зв’язку, що не використовуються військовими; дамби; енергетичні станції; хімічні заводи, тощо;
  • Наслідки обстрілів (виїмки, що утворюються від вибуху, снаряди, уламки боєприпасів у житлових кварталах);
  • Мітки, маячки для коригування вогню;
  • Смерть мирних мешканців (цивільних). Якщо загиблим є особа зі спеціальним статусом – медик, священник, тощо – то потрібно закцентувати на відповідних атрибутах, наприклад, одязі;
  • Переодягання диверсантів для послаблення пильності у спеціальну форму ЗСУ, СБУ, Нацполіції, ДСНС, цивільний одяг, тощо;
  • Використання цивільних об’єктів для ведення вогню чи просто для розміщення військової техніки, артилерії;
  • Акти мародерства та пограбування (магазинів, квартир, машин, тощо);
  • Факти призову до ворожої армії на окупованих територіях (примус до вступу пов’язаний з погрозами, в тому числі, притягнення до відповідальності за законами окупованих територій (“ДНР”, “ЛНР”);
  • Факт відмови чи позбавлення доступу до медичної допомоги;
  • Факт убивства парламентерів, військовослужбовців, що готові здатись чи військовополонених.

Фіксувати воєнні злочини можливо такими способами:

  • фіксація інформації з відкритих інтернет-джерел;
  • фіксація на місці особисто очевидцем (“від першого лиця”);
  • опитування свідків (особисті або онлайн чи запис телефонної розмови).

Інтернет-джерела

До таких джерел відносяться фото, відеозаписи, що виявлені в мережі Інтернет, публікації у мережах (на веб-сайтах, у Телеграмі, Вайбері, Інстаграмі, чи будь-яких месенджерах, файлообмінниках).

Важливо!При збереженні файлу не можна змінювати формат чи найменування. Уже після збереження можна зробити копію та модифікувати її шляхом вказання стрілками абощо. При цьому, збережений оригінал файлу має залишитись незмінним.

Процес отримання кожного окремого доказу (процес фіксації), виявленого у мережі Інтернет, слід окремо в текстовому документі детально описати з прив’язкою до часу здійснення дій. Це так званий “журнал документування” або “протокол документування”. Вимоги до назви чи змісту такого документа відсутні, тож такі можуть бути викладені в довільній формі. Головне, щоб текст дозволяв встановити зв’язок із доказом.

Наприклад:

«О 18:28 год. 03.03.2022 року виявлено публікацію під назвою <вказати назву> : <посилання вказати

Надалі коментується кожна дія завантаження матеріалів з Інтернету і подальші дії, які з ними проводяться. Додатково також вказується пристрій, яким зафіксовано доказ.

Якщо, доказ зафіксовано телефоном, слід зберегти мета-дані. Спосіб “добратись” до мета-даних можна підглянути тут:https://uk.wangnaproject.com/528-how-to-view-your-photo-metadata-in-ios-13-and-ipados 

Докази, що пов’язані з певною подією, слід компілювати, щоб збільшити достовірність таких доказів. Тобто, підсилити докази один одним.  Наприклад, фото, відео з Інтернету, особистий огляд та фіксація на місці події, свідчення автора матеріалу (якщо збережені з  інтернету файли містять інформацію про автора, редактора матеріалу). 

Фіксація на місці особисто очевидцем (“від першого лиця”)

До даного виду фіксації відносяться фотозйомка, відеозйомка, письмові свідчення очевидців.

Під час зйомки слід щонайменше зафіксувати (озвучити) час та дату, місце події (якомога детальніше). 

 Додатково слід зняти навколишній простір та об’єкти. У випадку фотозйомки, здійснювати кожен наступний знімок таким чином, щоб безспірно можна було встановити зв’язок між іншим фото, наприклад, щоб частина об’єкта попадала на декілька фото. Бажано здійснювати прив’язку до адреси координат, захоплювати в кадрі таблички з адресами чи назвами установ.

У випадку фіксування подій за допомогою письмових свідчень очевидців, бажано зібрати персональні дані потерпілого чи свідка, підписати власноручно такими особами дані свідчення.

Опитування свідків (особисті або онлайн, або запис телефонної розмови).

До файлів, що містять відповіді свідків слід додавати будь-які дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка надає відповіді.

Якщо опитування свідків відбувається після публікації іншої сторони із запереченням фактів завданої шкоди, то варто також відібрати пояснення свідків на спростування таких тверджень.

Докази по кожній події потрібно зберігати в окремій папці з назвою «рік, місяць, число, населений пункт, явище, яке відбулось». Для прикладу: «20220228 Гостомель обстріл аеродрому».

Вміст папки (файли щодо фіксації події): 

  • журнал документування/журнал протоколювання (текстовий документ з детальним описом події);
  • якщо це стаття з інтернету – зберігати в ПДФ форматі (для прикладу, в браузері можна натиснути кнопку «Друк» у списку принтерів обрати «зберегти ПДФ») або зберегти скріншот;
  • файли фото, відео, аудіозаписів;
  • письмові свідчення;

Усі наявні матеріали щодо воєнних злочинів можна надсилати електронно безпосередньо прокурору Міжнародного кримінального суду у Гаазі (otp.informationdesk@icc-cpi.int), або Регіональному центру прав людини (https://rchr.org.ua/), Центру прав людини «Зміна» (https://zmina.ua/organizations/), Ukrainian Legal Advisory Group (https://ulag.org.ua/), Truth hounds (info@truth-hounds.org), Українській Гельсінській спілці з прав людини (https://helsinki.org.ua/),Warcrimesos.ua@gmail.com(Міністерство Юстиції України).