Як підготуватись до розлучення ще в шлюбі, – поради сімейного юриста.

 Ні для кого не секрет, що погіршення стосунків в сім’ї, сімейні конфлікти, які ведуть до прийняття рішення “роз’їхатись” і в кінцевому результаті до розлучення – є дуже емоційними і стресовими.

І саме в пориві цих емоцій люди не задумуються над тим, чи захищені вони з юридичної точки зору: чи є у них всі потрібні документи для розірвання шлюбу, чи достатньо інформації для стягнення аліментів, поділу спільно нажитого майна, тощо…

Для початку – не варто в перший же день після конфлікту заявляти другій половині (далі по тексту – другому з подружжя) що “залишите його/її біля розбитого корита”, і відразу бігти в суд. Як показує практика, в таких справах поспіх рідко приводить до бажаного результату.

5 кроків для того, щоб почувати себе більше захищено:

Зібрати документи.

Для розірвання шлюбу в суді, і в майбутньому – вирішення спорів щодо участі у вихованні та утриманні дітей, поділу майна, Вам обов’язково знадобляться:

> оригінал свідоцтва про шлюб. Не копія, не сканкопія, а саме ОРИГІНАЛ (якщо загубили його, інша сторона приховує – не біда, можна зробити дублікат), копія паспорта та ідентифікаційного коду другого з подружжя. Якщо копії документів неможливо зробити, то принаймні занотуйте собі цю інформацію.

> якщо є діти, то оригінали або копії свідоцтв про народження дітей (аналогічно, якщо документи втрачені – робите дублікати).

> копії документів, що підтверджують право власності на майно другого з подружжя. Пригадайте усе майно, яке було набуто у шлюбі (житло і нежитлові приміщення, земельні ділянки, автомобілі, інше цінне майно, таке як побутова техніка, предмети інтер’єру тощо), де знаходяться документи про їх купівлю/реєстрацію права власності, і зробіть для себе копії всіх цих документів.

Часто вже в процесі розлучення чи поділу майна, як самі документи, так і майно, мають схильність дивним чином “випаровуватись”.

> копію закордонного паспорта другого з подружжя. Цей документ буде корисним у всіх справах, пов’язаних зі спорами щодо участі у вихованні та утриманні дітей.

> копії документів щодо спільного бізнесу чи підприємницької діяльності другого з подружжя. копії документів щодо відкритих депозитних рахунків, а також отриманих кредитів, адже всі ці кошти теж є спільною власністю подружжя.

Знайти всю можливу інформацію.

Якщо про окремі документи бажаючі розлучитись ще пам’ятають, і зберігають їх у себе, то про таку інформацію мало хто задумується:

> реквізити банківських карток другого з подружжя – підтвердження суми коштів, які поступали на ці картки, і на що вони витрачались.

> інформація про майно, яке є в користуванні – це може бути легковий автомобіль, яким колишній чоловік/дружина користуються на підставі довіреності, або будь-яке нерухоме майно, що підтверджується договорами оренди.

> скріншоти сторінок в соціальних мережах – що підтверджують ведення другим з подружжя активного і самодостатнього способу життя (бажано де-небудь за кордоном на фоні моря, старовинної архітектури, яхт, в дорогому автомобілі тощо), що доводить його/її платоспроможність.

> якщо веде активність (бізнес, підприємницьку діяльність) в мережі Інтернет (займається продажем товарів на різних сайтах, проводить вебінари, семінари, публікує інформацію про свої послуги, з відповідними фото і відео) – скріншоти цієї інформації.

Заберіть своє.

Ще будучи в шлюбі і тільки маючи намір подати позов про розірвання шлюбу Ви вже можете спокійно розпоряджатись тими речами, які є Вашою особистою приватною власністю. І в деяких ситуаціях це не тільки можна, а й навіть необхідно робити, щоб в подальшому не виникло проблем, коли інший з подружжя їх приховає і відмовиться повертати.

Йдеться, зокрема, про:

1) майно, набуте до укладення шлюбу;

2) подароване Вам або успадковане майно;

3) речі індивідуального користування;

4) коштовності;

5) інше майно, набуте за Ваші власні кошти.

Тобто варто потурбуватись, щоб всі особисті речі, якими Ви щодня користуєтесь, в тому числі коштовності, особисті гроші, залишились у Вас.

Не варто залишати свої гроші, документи, речі, в тому числі, і ключі від автомобіля, житла, офісу, без нагляду, навіть якщо Ви на 100% впевнені, що це Ваша приватна власність і Ви з другою половиною домовились, що це суто Ваше майно.

Слово – срібло, а мовчання – золото”.

Після того, як Ви зібрали усі документи та інформацію, які можуть знадобитись у можливих судових процесах,- Ви готові до вступу зі своїм чоловіком/дружиною в переговори щодо розірвання шлюбу та влаштування життя кожного з вас після розлучення. Як поділите майно, з ким залишаться проживати діти, який розмір аліментів має сплачуватись, та ряд інших питань.

Цей етап часто пропускають, знову ж таки, через шквал емоцій і образ немає жодного бажання спілкуватись, і тим більше домовлятись.

Але якщо є хоча б якийсь шанс і можливість говорити – говоріть. Це може суттєво зекономити час і гроші, які доведеться витратити на судові процеси, що не завжди приводять до бажаного результату.

Якщо ж поговорити не вдалось – мовчіть. Мовчіть аж до суду і не розказуйте другому з подружжя про жодні свої плани, про збір будь-якої інформації, про те на яке майно претендуєте, бо Ваші плани можуть швидко рухнути кількома діями іншої сторони.

Розлучення окремо – інші спори окремо.

Варто знати, що розірвання шлюбу – це окремий самостійний процес, який може відбуватись без вирішення майнових питань та питань щодо проживання та утримання дітей.

Тобто якщо на даний час назріло питання про розірвання шлюбу, а інші питання щодо місця проживання дітей, стягнення аліментів, поділу майна не виникають або є бажання відкласти їх на пізніше, – це можливо і передбачено законом.

Так робити навіть доцільніше, бо процес розірвання шлюбу, навіть за відсутності згоди іншої сторони, може тривати кілька місяців, а процес щодо майна – кілька років.

Насамкінець, Ви повинні розуміти, що дані рекомендації є загальними. Кожна ситуація є індивідуальна, а детальнішу інформацію саме по Вашій справі радимо дізнатись в юриста.

Юрист, керівник практики сімейного права АО “ЮФ “Марусяк і Партнери

s (2)